Керівник образотворчого гуртка
"Чарівні майстри -
пензлі та фломастери..."
Форост Тетяна Михайлівна
.jpg)
Мета: виявлення, збереження і розвиток потенціалу особистісних художніх обдарувань дитини, сприяння творчій самореалізації, формування художньо-естетичної компетенції кожної дитини.
Завдання:
-
Задоволення, прагнення до пізнання художніх можливостей різноманітних зображувальних технік;
-
Розвиток здатності помічати та емоційно сприймати прояви естетичного у природі, побуті, людських взаємин, у собі та виявляти власне ставлення до цієї краси;
-
Формувати уявлення про різні види мистецтва (образотворча, архітектурна, декоративно-ужиткове та ін..), їх характерні особливості, засоби виразності, специфічні матеріали та зазначення у житті людини;
-
Виховання цінісного ставлення до творів видатних художників, скульпторів, народних майстрів українського та світового мистецтва;
-
Формування естетичного смаку і почуття гармонії перших художньо-естетичних уподобань;
-
Розвиток креативних здібностей та оптимістичного світобачення , заохочення до отримання насолоди від самого процесу творення;
-
Виховання ставлення до творчої діяльності як засобу самовираження, самоусвідомлення, самоствердження особистості;
-
Збагачення художньо-естетичного досвіду шляхом використання набутих знань, умінь, навичок щодо відтворення або самостійного сворення конкретних образів та вражень від побаченного, почутого, обстеженого або за уявою, фантазією дитини нетрадиційними зображувальними техніками.
Зображувальна діяльність для дошкільнят
Зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Під час зображувальної діяльності дитина має можливість доступними засобами виразити свій емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу, вчиться самостійно створювати прекрасне, помічати його в повсякденному житті, у творах мистецтва.
Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною. Стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма.
Таким чином, стає зрозумілою важливість засвоєння дітьми вмінь і навичок із зображувальної діяльності саме на етапі дошкільного виховання.
В дитинстві мені найбільше подобалися малюнки на вільну тему. Ось тоді, нарешті, можна було вирватися за рамки обмежень, дати волю фантазії! Адже дорослі постійно намагаються навчити дітей прийомам «як намалювати все правильно». А якщо в навчанні мистецтва не пригнічувати дитячу довіру своїм почуттям, своїй руці, своїм можливостям, а спиратися на них? Потрібно лише створити умови, за яких усі знання діти одержують через свій особистий досвід у результаті своєї художньої практики.
Працюючи з дошкільнятами, завжди пам’ятаєш, що все велике починається з малого. Тому потрібно якомога раніше розпочинати розвивати у дітей логічне та абстрактне мислення, фантазію, спостережливість та увагу, формувати художньо-творчі навички. Дошкільникам треба навчитися бачити красу, відчувати її, реагувати на красиве емоціями і почуттями. Але дитина самостійно не розвине чуттєве сприйняття світу і не сформує естетичне ставлення до нього. Вона потребує підтримки дорослого.
Щоб краще допомогти своїм вихованцям ввійти в світ прекрасного, я детально ознайомилася з напрацюваннями Шелестової Л.В., Горошко Н.А., методології ТРВЗ. На основі отриманих знань, спираючись на досвід дітей, їх інтереси, намагалася компенсувати недостатність знань вихованців у повсякденному житті (під час спостережень, бесід, розгляду об’єктів), у поєднанні із різними сферами життєдіяльності.
Особливого значення в зображувальній діяльності я надаю формуванню відчуття кольору, адже колір займає особливе місце в ряді виражальних засобів і рано освоюється дітьми. Опанування кольору як засобу виразності має свою динаміку: від однобарвності через багатобарвність до чітких співвідношень кольорів і до засвоєння законів кольоропоєднання.
Я помітила, що ознайомившись із кольорами веселки та їх послідовністю в спектрі, дітям легше зрозуміти і кольорову модель тижня та послідовність днів.
Для розвитку уяви, творчої активності використовую нетрадиційні техніки малювання, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. Малювання зубною щіткою, губкою, ватними паличками, картопляними штампиками, пальцями викликає у дітей сплеск емоцій: подив («Замажуться пальці»), радість («А гарно виходить»), задоволення («Я зміг!»).
Розв’язувати композиційні завдання та розвивати вміння розрізняти жанри живопису допомагають дидактичні ігри та вправи, які широко використовую у повсякденному житті.
Вихованцям подобається з готових зображень створювати натюрморт, портрет, пейзаж. За допомогою практичних дій малюки краще засвоюють поняття «композиція», «перспектива».
Оволодіння дитиною не лише певною сумою знань і вмінь, але й здатністю в розумних межах фантазувати, активно мислити, ризикувати ― завдання не з простих, і що раніше починати це робити, то краще, доки у малюків ще не сформоване стереотипне мислення.
Що розвивають заняття із
зображувальної діяльності у дітей?
Діти із задоволенням відвідують заняття з малювання. Заняття з зображувальної діяльності розвивають у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладають основи художнього смаку. Виховують звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими.
Вихователь зображувальної діяльності знайомить дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. На таких заняттях діти розвивають здатність сприймати мистецькі твори, виявляють емоційне ставлення до зображеного; у дітей розвиваються здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції).
Діти із задоволенням навчаються використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон) та нетрадиційні техніки (штампування, малювання пальчиком, долоньками, крапками, фактурного малювання, обривання об’ємної аплікації, орігамі та ін.) як засоби створення виразного художнього образу. Дітей навчають створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщувати предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності.
Для дітей створюються умови для експериментування з фарбами та іншими художніми матеріалами.
На заняттях вихователь зображувальної діяльності спонукає дітей до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді – малювання з елементами казки, ігри – забави, ігри - етюди).
Поради батькам:
-
ознайомлюйте дітей з різними видами мистецтва шляхом споглядання картин в музеях образотворчого мистецтва, перегляду репродукцій в комп’ютерному режимі, журналах, книгах, відвідування різноманітних виставок;
-
вправляйте у визначенні жанру живопису: пейзаж, натюрморт, портрет, казковий, побутовий, анімалістичний;
-
надавайте можливість самостійно зображувати предмети, тварин, дерева, транспорт, людей, та інше,
-
підтримуйте бажання малювати, ліпити, аплікувати, конструювати, передавати свої враження в зображеннях;
-
виважено ставтесь до вибору матеріалів зображення, спонукайте до основ рукоділля: вишивання, шиття, бісероплетіння;
-
заохочуйте творчість дитини, підтримуйте її ініціативу.